Ти зараз думаєш: о Боже,
Як мені жити й що робить?
Серце задумливо-тривожне:
По волі б Бога поступить.
Ти любиш Біблію читати,
Й молитися завжди спішиш.
Не міг Господь не промовляти.
Чому невір’ям ще грішиш?
Він вже казав як маєш діять,
І знаєш, що треба змінить.
О, досить, перестань вже мріять,
Стань вірою по Слову жить!
Довірся голосу надії,
І підкорись святим Словам.
Знай, не затоплять човен хвилі,
Як ним Христос керує сам.
Пора прокинутись, час встати!
“Не сильний я...” Сила в Христа!
Бажає Він тебе підняти,
Щоб славилось Ім’я Отця.
Згадай слова, що чуло серце,
Як на колінах ти стояв.
“Впаде святий, та підійметься”, —
Це в Біблії мабуть читав.
Згадай: чим серце запалилось,
Від слів яких горів вогонь?
Сильніше, пам’ятаєш, билось,
Як їв з Ісусових долонь?!
Сьогодні пригадай ті миті,
Як розумів: це каже Бог.
“Прощати, каятись, любити..!”?
Ти знаєш! Там були ви вдвох.
“Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, — нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно”. (Біблія, Михея 6:8)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : крылья птицы - Анна Зотова Стихотворение на тему человеческих взаимоотношений. Порой, особенно в период тяжких испытаний, когда душа наша переживает боль и предательство, нам хочется все бросить, отгородиться от всех. Закрыть свое сердце навсегда для любви и жизни. Но правильно ли это? Эпиграф к стихотворению: «...кто дал бы мне крылья, как у голубя? я улетел бы и успокоился бы… ибо я вижу насилие и распри в городе…; злодеяния и бедствие посреди его… обман и коварство не сходят с улиц его: ибо не враг поносит меня, - это я перенес бы; не ненавистник мой величается надо мною, - от него я укрылся бы; но ты, который был для меня то же, что я, друг мой...» Псалом 54,7-14.
